Анотація на узагальнений матеріал
перспективного педагогічного досвіду
Автор досвіду: Білан Сергій Іванович, учитель трудового навчання, креслення
КЗ «Верхньотерсянська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Гуляйпільської районної ради Запорізької області
Тема досвіду: Інтегрований підхід до розвитку технологічної компетентності учнів в процесі проектно – модульної технології в умовах використання ІКТ.
Кваліфікаційна категорія: вища, учитель-методист
Адреса досвіду: КЗ « Верхньотерсянська ЗОШ І-ІІІ ст.» Гуляйпільської районної ради; 70224 Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Верхня Терса, вул. Леніна, 68.
Роки вивчення та рік оформлення досвіду: 2011-2014; 2014 р.
Актуалізація досвіду
Розвиток технологічної компетентності підростаючого покоління суспільства в умовах розвитку ринкових відносин є досить актуальною проблемою сучасного освітнього простору. Набуття цієї якості неможливе без розвитку просторової уяви, технічного мислення, графічної культури – основи технологічної компетентності. В умовах реформування економічних відносин у всіх сферах економіки України технологічна компетентність майбутньої молоді є вирішальним чинником успіху, ефективності модернізаційних процесів в економіці країни. У період інноваційних зрушень в галузі освіти актуальною стала проблема технологізації навчально-виховного процесу. Тому на сучасному етапі розвитку педагогічної науки та шкільної практики особливого звучання набуває проблема обґрунтування сутності технологічної компетентності та пошуку підходів щодо її формування і розвитку.
Національна доктрина розвитку освіти в Україні передбачає створення умов для особистісного розвитку, формування життєвих, професійних компетентностей та творчої самореалізації особистості. Це сприятиме формуванню інтелектуального потенціалу нації, всебічному розвитку особистості як найвищої цінності суспільства. Державний стандарт базової і повної середньої освіти ( 2011 р.) визначає мету технологічної освіти - формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства. Для реалізації концептуальних завдань технологічної освіти учнівської молоді вчителем обрано актуальну науково-методичну проблему «Інтегрований підхід до розвитку технологічної компетентності учнів в процесі проектно – модульної технології в умовах використання ІКТ». Значення цієї проблеми зумовлене тими докорінними змінами, що сталися в системі загальної освіти, де взято курс на гуманізацію і демократизацію, на формування особистості, її соціалізацію.
Виходячи з важливих нормативних тенденцій освітнього простору, автор презентував ідею побудови такої інтегрованої моделі технологічної освіти, де завдання формування технологічної компетентності будуть реалізовуватись комплексно на уроках трудового навчання, креслення та технологій, які завжди були зорієнтовані на практичну підготовку учнів, застосування знань на практиці, на розв’язання практичних завдань, наближених до реального життя. Інтеграція, вважає автор, може вирішити існуючі суперечності освіти – протиріччя між безмежністю знань і обмеженими людськими ресурсами, домінуванням традиційно-репродуктивного типу навчання над особистісно-компетентнісним. Тому технологічну освіту учнів педагог зорієнтовує на вивчення нових виробничих процесів, осучаснення виробничих стосунків, до яких включаються інформаційно-комунікаційні. Поява автоматизованого конструювання, графічних редакторів, використання тривимірної графіки ще більше приваблюють вчителя до педагогічного пошуку найбільш ефективних форм навчальної комунікації, раціональної, продуктивної моделі організації технологічної освіти.
Теоретичною базою досвіду стали: концептуальні ідеї А.Макаренка, С. Шацького, В. Сухомлинського про роль праці в розвитку особистості, засади компетентнісного підходу, інтерактивних технологій Т. Титаренка, О. Овчарук, О.Пометун, принципи проектної технології А.Терещука, В.Сидоренка, С. Ящука, підходи до організації технологічної освіти Д. Тхоржевського, В.Мадзігона, теоретичні засади використання ІКТ на уроках трудового навчання Р.Лещука, Н.Боринець, інноваційні тенденції впровадження комп’ютерної графіки А.Тайширова, О.Коберника, Ю.Бурдо. Наукові розвідки з проблем об’ємного моделювання О.Ожога, Е.Кравцова стали підґрунтям системи тривимірного моделювання в системі 3D та визначили напрями дидактичних підходів до вирішення проблеми технологічної освіти.
За характером новизни досвід - раціоналізаторський. В основі досвіду лежить ідея інтегрованого підходу, який є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання, зобов’язує до модифікації та використання різноманітних форм викладання, використання інноваційних технологій, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Білан С. І. доцільно, раціонально інтегрує споріднений зміст трудового навчання, креслення та технологій навколо однієї теми, усуває дублювання, реконструює, ущільнює фрагменти знань таким чином, що засвоєння матеріалу вимагає менше часу, проте сприяє засвоєнню еквівалентних загальнонавчальних та технологічних знань, умінь. Інтегрований підхід сприяє формуванню цілісної системи знань, ключових та предметних компетенцій, потенційних можливостей особистості. Через інтеграцію вчителю вдається здійснювати діяльнісний, особистісно зорієнтований, компетентнісний підходи до навчання. У пошуку ефективних педагогічних технологій з метою уникнення інформаційно-відтворювального характеру навчання, вирішення завдань якісного підвищення успішності вчитель у своїй роботі використовує проектно-модульну технологію. Автор вважає, що проектно-модульна технологія сконцентровує у собі найкращі риси розвивальних методик, відповідає меті, цілям навчальних програм. Поява комп’ютерної системи прикладних програм КОМПАС-ГРАФІК не лише прискорює процес формування технологічного мислення, просторової уяви, але дає можливість виконувати зображення швидше, точніше та управляти цим процесом самостійно. Застосування в навчальному процесі інтегрованих технологій: інтерактивних, проектно-модульної, інформацйно-комп’ютерних, мультимедійних технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє формуванню технологічної компетентності. В ході реалізації завдань науково-методичної проблеми автором:
- досліджено структуру технологічної компетентності, роль інтегративного підходу, модульно-проектної, інформаційно-комп’ютерної технологій у поетапному розвитку структурних елементів технологічної компетентності;
Концептуальна модель психолого-педагогічного супроводу інтегрованого підходу до впровадження проектно-модульної системи навчання на уроках трудового навчання, технологій, креслення як засіб оптимізації технологічної компетентності дозволяє поєднати зміст розвитку, виховання, навчання з реальним життям, уможливлює використання умінь, навичок, знань для вирішення практичних завдань, формування життєвих компетентностей,технологічної компетентості і професійного самовизначення.
В умовах інформаційного суспільства найбільш ефективним засобом оптимізації процесу формування технологічної компетентності є впровадження ІКТ, комп’ютерної технології «КОМПАС ЗD» та сучасних програмних засобів. Ефективність практичної діяльності, вважає Білан С. І. значно зростає під час використанні комп’ютерної техніки, це пов’язано з тим, що вона активізує розумову діяльність учнів, яка, у свою чергу, активізує їх практичну активність.
Застосування в педагогічній практиці випробуваної моделі оптимізації формування технологічної компетентності забезпечує наступні позитивні зміни, по-перше, реалізується цілісний комплекс взаємозалежних між собою дидактичних умов, що забезпечують формування навчальної діяльності школярів у її цілісності і єдності компонентів; по-друге, забезпечується реалізація функцій уроку, по-третє, використання особистісно-орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного підходів дозволяє підвищити якість, інтенсивність і ефективність уроку, демократизувати процес спілкування, що у значній мірі впливає на якість і результативність навчально-виховного процесу.
Ефективне керівництво процесом навчання створює оптимальні умови для очікуваних результатів:
Основою реалізації педагогічної ідеї педагога є загальні педагогічні закономірності, саме вони зумовлюють результативність педагогічної діяльності, зазначимо основні: закономірність зумовленості педагогічного процесу потребами суспільства й особистості; закономірність управління педагогічними процесом, змістова, організаційна та операційно-технологічна цілісність, закономірний зв'язок завдань, змісту, форм і методів у педагогічному процесі; залежність досягнутого рівня розвитку особистості від навчально-розвивального середовища, включення у практичну діяльність; єдність внутрішніх, зовнішніх мотивів, педагогічних стимулів.
Для забезпечення ефективності реалізації науково-методичної проблеми Білан С. І. крім загальнодидактичних принципів (науковості, наочності, зв’язку навчання з практикою, послідовності і наступності, активності) керується такими важливими принципами, як природовідповідності, культуровідповідності, творчості, варіативності, системності, інтегративності, диференціації, ергономічності, педагогічного проектування. Принцип природовідповідності, творчості вимагає максимального врахування індивідуальних здібностей, інтересів, це яскраво проглядається на уроках. Так, наприклад, на уроці трудового навчання (тема: Поняття про модель і моделювання виробу (5 кл.)) при розробці конструкції виробу, що складається з кількох деталей, вчитель підтримує процес творчого мислення, самостійного пошуку шляхів дизайну. У ході організації учнівського аукціону ідей, творчих пропозицій щодо технологічного процесу виготовлення ящичка для крейди учні обґрунтували власні пропозиції щодо удосконалення конструкції виробу. Засвоєння нового матеріалу передбачає органічний зв’язок з історією, культурними і побутовими традиціями, з народним мистецтвом, ремеслами і промислами. Етапи уроку підтримуються комп’ютерною презентацією. Наприклад, на позакласному занятті (тема: Декоративно-прикладне мистецтво (5-6 кл.)) на основі підготовленої презентації вчитель мотивував необхідність засвоєння умінь і навичок художньої обробки деревини та металу, що позитивно вплинуло на результативність їх діяльності та найповніше розкриття природних здібностей. Організація виставки, показ відеокліпу, сприяє вибору діяльності, виду мистецтва, теми проекту, який відбувається на основі принципу диференціації і передбачає врахування гендерних ознак учнів, потреб, уподобань, здібностей, професійних інтересів.
Проектно-модульна технологія передбачає реалізацію принципу варіативності, освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності, матеріально-технічного забезпечення, трудових традицій, характерних для даного регіону, інтересів та потреб учнів. Наприклад, обрані модулі: трудове навчання (5 кл.) - технологія оздоблення виробів художнім випалюванням, технологія виготовлення дерев’яної іграшки; трудове навчання (8 кл.) - технологія оздоблення виробів із деревини різьбленням, відповідають інтересам, віковим можливостям учнів; технології (10 кл.) – основи об’ємного комп’ютерного моделювання в системі « КОМПАС 3D», технології (11 кл.) - технологія токарної обробки деревини відповідають запитам суспільства, мають профорієнтаційну спрямованість та життєву обумовленість. Інтегративність як принцип розглядається автором з позицій об’єднання змісту різних дисциплін, галузей наук у процесі проектно-технологічної діяльності, що забезпечує цілісність знань учнів про виробничі технології. У кожному блоці програми при вивчені розділу технології виготовлення виробу передбачається засвоєння основних інформаційно – технологічних знань (ІНЗ), інформаційно-технологічних умінь (ІТУ) з трудового навчання, основ оволодіння елементами графічної грамоти з креслення, які необхідні для виготовлення виробу, виконання проекту та формування інформаційно-комп’ютерних компетенцій. Для реалізації завдань технологічної освіти Білан С. І. керується принципом системності, який передбачає існування освітнього середовища, в якому цілеспрямовано й послідовно, у певному взаємозв’язку організовується технологічна освіта учнів на різних етапах уроку на основі освітніх підходів. При цьому структурування змісту технологічної освіти відбувається на основі змістових ліній при підтримці ІКТ: людина в технічному середовищі; технологічна діяльність людини; соціально-професійне орієнтування; графічна культура людини; людина й інформаційна діяльність; проектна діяльність людини у сфері матеріальної культури.
Для підвищення ефективності реалізації науково-методичної проблеми, під час створення проектів використовуються різні технології, серед яких чільне місце посідають ІК технології, які використовуються учнями та вчителем для створення мультимедійних продуктів найбільш поширеними програмами. Процес їх виконання і використання є багатоаспектним і є важливим чинником реалізації провідної ідеї науково-методичної проблеми.
Впровадження модульно-проектної технології навчання під час реалізації завдань варіативного модуля «Основи об’ємного моделювання» передбачає:
В основі педагогічних технологій переважають методи творчої діяльності: метод мозкового штурму, який включає метод прямої символіки, метод аналогії, інверсії. Активно використовуються: метод контрольних запитань, метод морфологічного аналізу, метод фантазування, метод зразків, метод фокальних об’єктів, метод створення ідеальних зразків, проблемний метод та ін. Використання ІКТ дає можливість модифікувати методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів. Вчителем розроблені програми факультативів з креслення, які сприяють розвитку технологічної компетентності, забезпечують підготовку учнів до інтелектуальних змагань. Знання педагогом особливостей використання різноманітних організаційних форм навчання дає змогу йому ефективніше застосовувати різні методи і засоби навчання, організовувати фронтальну, групову, індивідуальну роботу учнів під час навчальних занять, результативну самостійну та практичну навчально-пізнавальну діяльність. Ефективність взаємодії структурних елементів моделі залежить від гармонійного поєднання трьох структурних складових навчального середовища: матеріально-просторової, соціально-особистісної та інформаційно-технологічної.
Результативність досвіду полягає в наступному:
Національна доктрина розвитку освіти в Україні передбачає створення умов для особистісного розвитку, формування життєвих, професійних компетентностей та творчої самореалізації особистості. Це сприятиме формуванню інтелектуального потенціалу нації, всебічному розвитку особистості як найвищої цінності суспільства. Державний стандарт базової і повної середньої освіти ( 2011 р.) визначає мету технологічної освіти - формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства. Для реалізації концептуальних завдань технологічної освіти учнівської молоді вчителем обрано актуальну науково-методичну проблему «Інтегрований підхід до розвитку технологічної компетентності учнів в процесі проектно – модульної технології в умовах використання ІКТ». Значення цієї проблеми зумовлене тими докорінними змінами, що сталися в системі загальної освіти, де взято курс на гуманізацію і демократизацію, на формування особистості, її соціалізацію.
Виходячи з важливих нормативних тенденцій освітнього простору, автор презентував ідею побудови такої інтегрованої моделі технологічної освіти, де завдання формування технологічної компетентності будуть реалізовуватись комплексно на уроках трудового навчання, креслення та технологій, які завжди були зорієнтовані на практичну підготовку учнів, застосування знань на практиці, на розв’язання практичних завдань, наближених до реального життя. Інтеграція, вважає автор, може вирішити існуючі суперечності освіти – протиріччя між безмежністю знань і обмеженими людськими ресурсами, домінуванням традиційно-репродуктивного типу навчання над особистісно-компетентнісним. Тому технологічну освіту учнів педагог зорієнтовує на вивчення нових виробничих процесів, осучаснення виробничих стосунків, до яких включаються інформаційно-комунікаційні. Поява автоматизованого конструювання, графічних редакторів, використання тривимірної графіки ще більше приваблюють вчителя до педагогічного пошуку найбільш ефективних форм навчальної комунікації, раціональної, продуктивної моделі організації технологічної освіти.
Теоретичною базою досвіду стали: концептуальні ідеї А.Макаренка, С. Шацького, В. Сухомлинського про роль праці в розвитку особистості, засади компетентнісного підходу, інтерактивних технологій Т. Титаренка, О. Овчарук, О.Пометун, принципи проектної технології А.Терещука, В.Сидоренка, С. Ящука, підходи до організації технологічної освіти Д. Тхоржевського, В.Мадзігона, теоретичні засади використання ІКТ на уроках трудового навчання Р.Лещука, Н.Боринець, інноваційні тенденції впровадження комп’ютерної графіки А.Тайширова, О.Коберника, Ю.Бурдо. Наукові розвідки з проблем об’ємного моделювання О.Ожога, Е.Кравцова стали підґрунтям системи тривимірного моделювання в системі 3D та визначили напрями дидактичних підходів до вирішення проблеми технологічної освіти.
За характером новизни досвід - раціоналізаторський. В основі досвіду лежить ідея інтегрованого підходу, який є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання, зобов’язує до модифікації та використання різноманітних форм викладання, використання інноваційних технологій, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Білан С. І. доцільно, раціонально інтегрує споріднений зміст трудового навчання, креслення та технологій навколо однієї теми, усуває дублювання, реконструює, ущільнює фрагменти знань таким чином, що засвоєння матеріалу вимагає менше часу, проте сприяє засвоєнню еквівалентних загальнонавчальних та технологічних знань, умінь. Інтегрований підхід сприяє формуванню цілісної системи знань, ключових та предметних компетенцій, потенційних можливостей особистості. Через інтеграцію вчителю вдається здійснювати діяльнісний, особистісно зорієнтований, компетентнісний підходи до навчання. У пошуку ефективних педагогічних технологій з метою уникнення інформаційно-відтворювального характеру навчання, вирішення завдань якісного підвищення успішності вчитель у своїй роботі використовує проектно-модульну технологію. Автор вважає, що проектно-модульна технологія сконцентровує у собі найкращі риси розвивальних методик, відповідає меті, цілям навчальних програм. Поява комп’ютерної системи прикладних програм КОМПАС-ГРАФІК не лише прискорює процес формування технологічного мислення, просторової уяви, але дає можливість виконувати зображення швидше, точніше та управляти цим процесом самостійно. Застосування в навчальному процесі інтегрованих технологій: інтерактивних, проектно-модульної, інформацйно-комп’ютерних, мультимедійних технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє формуванню технологічної компетентності. В ході реалізації завдань науково-методичної проблеми автором:
- досліджено структуру технологічної компетентності, роль інтегративного підходу, модульно-проектної, інформаційно-комп’ютерної технологій у поетапному розвитку структурних елементів технологічної компетентності;
- сформовано інформаційно-педагогічну модель розвитку технологічної компетентності учня, яка забезпечує цілісне сприйняття і засвоєння програмового матеріалу та формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя в умовах високотехнологічного суспільства;
- підготовлено навчально-методичний комплекс для організації практичних робіт, який розвиток технологічних умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного середовища;
- забезпечено реалізацію особистісно зорієнтованого підходу, суб’єкт-суб’єктних відносин, спрямованих на всесторонній розвиток особистості учня;
- розроблено систему практичних вправ, завдань для розвитку просторової уяви, мислення, формування технологічної компетентності, завдань для об’ємного моделювання у КОМПАС ЗD.
Концептуальна модель психолого-педагогічного супроводу інтегрованого підходу до впровадження проектно-модульної системи навчання на уроках трудового навчання, технологій, креслення як засіб оптимізації технологічної компетентності дозволяє поєднати зміст розвитку, виховання, навчання з реальним життям, уможливлює використання умінь, навичок, знань для вирішення практичних завдань, формування життєвих компетентностей,технологічної компетентості і професійного самовизначення.
В умовах інформаційного суспільства найбільш ефективним засобом оптимізації процесу формування технологічної компетентності є впровадження ІКТ, комп’ютерної технології «КОМПАС ЗD» та сучасних програмних засобів. Ефективність практичної діяльності, вважає Білан С. І. значно зростає під час використанні комп’ютерної техніки, це пов’язано з тим, що вона активізує розумову діяльність учнів, яка, у свою чергу, активізує їх практичну активність.
Застосування в педагогічній практиці випробуваної моделі оптимізації формування технологічної компетентності забезпечує наступні позитивні зміни, по-перше, реалізується цілісний комплекс взаємозалежних між собою дидактичних умов, що забезпечують формування навчальної діяльності школярів у її цілісності і єдності компонентів; по-друге, забезпечується реалізація функцій уроку, по-третє, використання особистісно-орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного підходів дозволяє підвищити якість, інтенсивність і ефективність уроку, демократизувати процес спілкування, що у значній мірі впливає на якість і результативність навчально-виховного процесу.
Ефективне керівництво процесом навчання створює оптимальні умови для очікуваних результатів:
- формування технологічно грамотної особистості, підготовленої до життя, до активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства,
- активізації навчальних можливостей учнів, здатності до самоосвіти, професійного самовизначення, до вибору оптимістичних стратегій майбутнього;
- реалізації інтелектуальних здібностей, творчого потенціалу учнів, моральних і комунікативних якостей та удосконалення умов соціалізації;
- результативність навчально-виховної, інтелектуальної діяльності, що свідчить про сформованість технологічної компетентності
Основою реалізації педагогічної ідеї педагога є загальні педагогічні закономірності, саме вони зумовлюють результативність педагогічної діяльності, зазначимо основні: закономірність зумовленості педагогічного процесу потребами суспільства й особистості; закономірність управління педагогічними процесом, змістова, організаційна та операційно-технологічна цілісність, закономірний зв'язок завдань, змісту, форм і методів у педагогічному процесі; залежність досягнутого рівня розвитку особистості від навчально-розвивального середовища, включення у практичну діяльність; єдність внутрішніх, зовнішніх мотивів, педагогічних стимулів.
Для забезпечення ефективності реалізації науково-методичної проблеми Білан С. І. крім загальнодидактичних принципів (науковості, наочності, зв’язку навчання з практикою, послідовності і наступності, активності) керується такими важливими принципами, як природовідповідності, культуровідповідності, творчості, варіативності, системності, інтегративності, диференціації, ергономічності, педагогічного проектування. Принцип природовідповідності, творчості вимагає максимального врахування індивідуальних здібностей, інтересів, це яскраво проглядається на уроках. Так, наприклад, на уроці трудового навчання (тема: Поняття про модель і моделювання виробу (5 кл.)) при розробці конструкції виробу, що складається з кількох деталей, вчитель підтримує процес творчого мислення, самостійного пошуку шляхів дизайну. У ході організації учнівського аукціону ідей, творчих пропозицій щодо технологічного процесу виготовлення ящичка для крейди учні обґрунтували власні пропозиції щодо удосконалення конструкції виробу. Засвоєння нового матеріалу передбачає органічний зв’язок з історією, культурними і побутовими традиціями, з народним мистецтвом, ремеслами і промислами. Етапи уроку підтримуються комп’ютерною презентацією. Наприклад, на позакласному занятті (тема: Декоративно-прикладне мистецтво (5-6 кл.)) на основі підготовленої презентації вчитель мотивував необхідність засвоєння умінь і навичок художньої обробки деревини та металу, що позитивно вплинуло на результативність їх діяльності та найповніше розкриття природних здібностей. Організація виставки, показ відеокліпу, сприяє вибору діяльності, виду мистецтва, теми проекту, який відбувається на основі принципу диференціації і передбачає врахування гендерних ознак учнів, потреб, уподобань, здібностей, професійних інтересів.
Проектно-модульна технологія передбачає реалізацію принципу варіативності, освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності, матеріально-технічного забезпечення, трудових традицій, характерних для даного регіону, інтересів та потреб учнів. Наприклад, обрані модулі: трудове навчання (5 кл.) - технологія оздоблення виробів художнім випалюванням, технологія виготовлення дерев’яної іграшки; трудове навчання (8 кл.) - технологія оздоблення виробів із деревини різьбленням, відповідають інтересам, віковим можливостям учнів; технології (10 кл.) – основи об’ємного комп’ютерного моделювання в системі « КОМПАС 3D», технології (11 кл.) - технологія токарної обробки деревини відповідають запитам суспільства, мають профорієнтаційну спрямованість та життєву обумовленість. Інтегративність як принцип розглядається автором з позицій об’єднання змісту різних дисциплін, галузей наук у процесі проектно-технологічної діяльності, що забезпечує цілісність знань учнів про виробничі технології. У кожному блоці програми при вивчені розділу технології виготовлення виробу передбачається засвоєння основних інформаційно – технологічних знань (ІНЗ), інформаційно-технологічних умінь (ІТУ) з трудового навчання, основ оволодіння елементами графічної грамоти з креслення, які необхідні для виготовлення виробу, виконання проекту та формування інформаційно-комп’ютерних компетенцій. Для реалізації завдань технологічної освіти Білан С. І. керується принципом системності, який передбачає існування освітнього середовища, в якому цілеспрямовано й послідовно, у певному взаємозв’язку організовується технологічна освіта учнів на різних етапах уроку на основі освітніх підходів. При цьому структурування змісту технологічної освіти відбувається на основі змістових ліній при підтримці ІКТ: людина в технічному середовищі; технологічна діяльність людини; соціально-професійне орієнтування; графічна культура людини; людина й інформаційна діяльність; проектна діяльність людини у сфері матеріальної культури.
Для підвищення ефективності реалізації науково-методичної проблеми, під час створення проектів використовуються різні технології, серед яких чільне місце посідають ІК технології, які використовуються учнями та вчителем для створення мультимедійних продуктів найбільш поширеними програмами. Процес їх виконання і використання є багатоаспектним і є важливим чинником реалізації провідної ідеї науково-методичної проблеми.
Впровадження модульно-проектної технології навчання під час реалізації завдань варіативного модуля «Основи об’ємного моделювання» передбачає:
- високу комунікативність, активне залучення учнів до технологічної діяльності, концентрацію навколо особистісно значущого професійного інтересу;
- гуманізацію і демократизацію методів трудового навчання та взаємовідносин суб’єктів навчально-трудового процесу;
- вибір форм і методів діяльності, творче застосування набутих знань, покладання відповідальності за прогрес навчання на учня; роль учителя – консультативна.
В основі педагогічних технологій переважають методи творчої діяльності: метод мозкового штурму, який включає метод прямої символіки, метод аналогії, інверсії. Активно використовуються: метод контрольних запитань, метод морфологічного аналізу, метод фантазування, метод зразків, метод фокальних об’єктів, метод створення ідеальних зразків, проблемний метод та ін. Використання ІКТ дає можливість модифікувати методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів. Вчителем розроблені програми факультативів з креслення, які сприяють розвитку технологічної компетентності, забезпечують підготовку учнів до інтелектуальних змагань. Знання педагогом особливостей використання різноманітних організаційних форм навчання дає змогу йому ефективніше застосовувати різні методи і засоби навчання, організовувати фронтальну, групову, індивідуальну роботу учнів під час навчальних занять, результативну самостійну та практичну навчально-пізнавальну діяльність. Ефективність взаємодії структурних елементів моделі залежить від гармонійного поєднання трьох структурних складових навчального середовища: матеріально-просторової, соціально-особистісної та інформаційно-технологічної.
Результативність досвіду полягає в наступному:
- в учнів сформоване цілісне уявлення про матеріальне виробництво, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;
- удосконаленння ІТЗ, ІТУ активізувало навчальні можливості учнів, надало впевненості в реалізації своїх інтересів, нахилів, розвиток інтелектуальних здібностей, технічної творчості;
- учні набули досвіду впровадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій;
- підвищився рівень графічної культури, грамотності, що сприяло удосконаленню технологічної компетентності;
- сформована здатність розвивати надбання рідної культури з використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтво, що сприяло формуванню національної свідомості, патріотичних почуттів;
- зріс рівень інформаційно-комунікаційної культури, що надає можливість учням використовувати ІКТ як засіб навчання та обирати різні форми навчання;
- спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова і технологічна компетентності, впродовж кількох років учні є призерами районних і обласних олімпіад і турнірів: стали переможцями районних олімпіад з креслення і трудового навчання за 2010 - 2014 н.р. – 12 учнів, переможцями обласних олімпіад – 5 учнів; переможцями регіональних турнірів з креслення за 2010- 2012 н.р. – 2 учня.
- Грамота управління освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації від 26.03.2010 р.№ 189;
- Почесна грамота департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької облдержадміністрації від 18.03.2013 р. № 263.
Рекомендована література
- Бербец, Т. Самостійна робота учнів під час виконання творчих проектів: [Труд. навчання] / Т. Бербец // Труд. підготов. в закл. освіти. – 2004. –№ 4. – С. 13 – 15.
- Державний стандарт освітньої галузі “Технологія” // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2003. - №1. – С. 3 - 6.
- Коберник, О. М. Компетентнісний підхід в технологічній освіти / О. М. Коберник // Зб.наук. праць ТДПУ. – Тернопіль : ТДПУ, 2007. – С. 31 – 39.
- Концепція технологічної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів України [Електронний ресурс] – Режим доступу : ipmto.udpu.org.ua/attachments/article/.../koncepcia.doc
- Лернер, П. Проектування як основний вид пізнавальної діяльності школярів: (На прикл. освоєння ПГ „Технологія”) / П. Лернер // Завуч. –2003. – Берез. ( № 7 ). – С. 6 – 10.
- Методика організації проектної діяльності старшокласників з технологій : метод. посіб. для вчителів, навч. прогр., варіат. Модулі / А. І. Терещук, С. М. Дятленко. – К. : Літера ЛТД, 2010. – 128 с.
- Сидоренко, В. Реалії та перспективи трудового навчання школярів: [Проектно-технол. підхід до освітньої галузі «Технологія»] / В. Сидоренко // Директор шк., ліцею, гімназії. – 2004. – № 1. – С. 30 – 36.
- Терещук, А. І. Методи творчої діяльності на уроках трудового навчання / А. І. Терещук //Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. - № 1. –С.19 - 23.
- Тхоржевський, Д. О. Проблемне навчання на уроках праці / Д.О. Тхоржевський, В. Г. Гетта. – К. : Рад. шк., 1980. – 150 с.
- Ящук, С. М. Забезпечення наступності у виконанні учнями творчих проектів // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. / С. М Ящук. – Хмельницький, 2001. - С. 123 - 125.
Додатки
Додаток 1. Структура технологічної компетентності.Додаток 2. Етапи формування технологічної компетентності.
Додаток 3. Інформаційно - педагогічна модель використання ІКТ для розвитку технологічної компетентності на уроках креслення,трудового навчання, технологій.
Додаток 4. Методична розробка уроку. Трудовенавчання 5 кл. Тема: Процес розмічання та пиляння фанери, ДВП. Презентація «Процес розмічання та пиляння фанери».
Додаток 5. Методична розробка уроку. Креслення 9 кл. Тема: Поняття про розрізи. Правила виконання простих розрізів. Презентація « Прості розрізи». Кросворд.
Додаток 6. Методична розробка уроку. Технології 10 кл. Тема: Робота над створенням цілісної об’ємної моделі в декількох варіантах з раніше створених моделей деталей. Відеокліп «Конструктор – професія майбутнього», тести, Презентація « Робота над створенням цілісної об’ємної моделі в декількох варіантах з раніше створених моделей деталей».
Додаток 7. Позакласний захід з трудового навчання: Декоративно-прикладне мистецтво.
Додаток 8. Кросворди до модулів. Трудове навчання 5-9 кл.
Додаток 9 Тести до модулів. Трудове навчання 5-9 кл.
Додаток 10. Тести та схеми. Технології 10-11 кл.
Додаток 11. Збірник практичних завдань для розвитку технологічної компетентності. Завдання для розвитку просторової уяви та просторового мислення. Завдання для практичних робіт по моделюванню у «КОМПАС 3D».
Додаток 12. Система роботи з обдарованими і здібними дітьми.
Немає коментарів:
Дописати коментар