Педагогічне есе

Педагогічні проблеми технологічної освіти

 У праці завжди людина красива. Скільки існує світ, основою його удосконалення була праця. Якою повинна бути людина, яка б могла удосконалити наш світ? Яким повинен бути той, хто зростить і навчить таку людину? Ці запитання були актуальними у всі часи, не втратили вони своєї злободенності і у сучасний час, коли відбуваються процеси модернізації у всіх сферах життя України.

Національною доктриною розвитку освіти передбачено, що громадськість потребує високоосвічених, ініціативних, енергійних, ділових і винахідливих молодих людей, здатних до свідомого самостійного визначення мети своєї діяльності, готових творчо реформувати наше суспільство, підвищувати інтелектуальний потенціал країни, відновлювати духовну культуру. Перед установами освіти висувається вимога підготувати соціально адаптованого громадянина, який би своєю працею сприяв розбудові держави, її процвітанню.

Кожен учень мріє бути успішним у житті. Досягають успіху ті, хто ставить перед собою мету і знаходить силу, волю для її здійснення. Реалізовують свої мрії, життєві плани ті особистості, які працюють над собою, які засвоюють нові види діяльності, не бояться труднощів, долають суперечності, можуть переорієнтовуватись, засвоювати нові знання і опановувати нові види діяльності. У досить складному суперечливому світі праця завжди врятує людини у безвихідному становищі. Трудові навички є найбільш надійною зброєю людини.

Яким повинен бути вчитель, який би виховав, навчив такого учня, справжнього господаря країни, не байдужого виконавця, а здатного використовувати знання на практиці, самостійно вирішувати нестандартні ситуації, життєві проблеми та труднощі. Доведено, що людина здатна працювати творчо у будь якій сфері діяльності і, що найголовніше, може навчитись. В своїй діяльності керуюсь принципом: вік живи, постійно навчайся. У світі все швидко змінюється. Потрібно постійно оновлювати свої знання, удосконалювати свої уміння. Учитель трудового навчання повинен оволодівати новими видами діяльності, постійно вчитися, працювати над собою, навчити можна того, що сам вмієш, лише тоді ти будеш цікавим для учнів. Важливо бути особою творчою і здатною до саморозвитку. Адже саме учитель робить величезний вплив на формування світогляду дитини, яку він навчає. Світогляд дитини подібний до мозаїки - образ складається з шматочків, кожен з яких необхідно підібрати за кольором, формою, розміром. Навчити працювати - робота копітка, трудомістка, не завжди частинки збігаються. Інший раз доводиться все перекладати знову і знову.

На уроках учні повинні отримувати радість пізнання, задоволення від виконаної роботи, уміти радіти успіхам інших, співпереживати їх невдачам і проблемам. Якщо я кожного учня навчу бути добрим, то і весь світ стане добріший. Захопленість учителя – дуже важлива риса, якщо сам відчуває радість від роботи, це передається і учням. Окрилений вчитель – вчитель який отримує задоволення від своєї справи і для якого все, що він робить освітлене радістю творчості. Думаю, що саме таку людину та вчителя, цінували, цінують і цінуватимуть. Виготовити гарний виріб треба мати терпимість, не кожна дитина спроможна це зробити. Вчителю потрібно мати таку рису як терпимість, щоб повернутись і знову пройти дорогу творчої діяльності, оживити ідею, спрямувати її на хвилю креативу в потрібне русло,

Сучасне суспільство гостро потребує людей з глибокою вірою в себе, в свої здібності, що уміють ці здібності реалізувати в ім'я особистого і загального щастя. Тому моя мета - підготувати учнів до життя і професійної діяльності в новому інформаційному суспільстві. Я прагну, щоб на моїх уроках трудового навчання, креслення учні усвідомили, що комп'ютер - сучасний помічник людей - необхідний для виконання рутинних, шаблонних дій, що не слід змагатися з комп'ютером там, де він свідомо сильніше - в швидкості і точності обчислень, об'ємі пам'яті. Але щоб не стати придатком машини, людина повинна робити те, що недоступно машині: самостійно створювати і оперувати просторовими образами, творчо мислити і ставати професіоналами своєї справи.

Добре усвідомлюю ті зміни, які відбуваються в системі освіти. Реформування української школи, яке відбувається на основі нормативних документів визначає, що старша ланка загальноосвітньої школи має бути орієнтованою на широку диференціацію, варіативність та багатопрофільність. В основу навчальної програми «Технології 10–11 класи. Рівень стандарту, академічний рівень», яка має модульну структуру, покладена проектно-технологічна діяльність учнів.

Впровадження проектної технології на уроках трудового навчання (технологій) в основній і старшій школі зумовлює перегляд основних положень методики трудового навчання, пошук ефективних моделей навчання. Наукова ємність технологічних знань, які засвоюють учні, наближаючись до старшої школи і безпосередньо у 10–11 класах, значно зростає. Крім того, старшокласники засвоюють проектну технологію як систему методів і засобів для виконання проблемних завдань. приближених до виробничих умов. Оскільки проектна технологія ґрунтується на особистісно орієнтованому та діяльнісному підходах, несумісних з репродуктивною моделлю навчання, то очевидно, що організація навчально-виховної діяльності випливає із взаємодії принципів навчання та логіки проектної діяльності учнів.

Методологічною основою технологічної освіти є виробництво як філософська, соціально-культурологічна, гносеологічна та психолого-педагогічна категорія, котра присутня в усіх галузях життя сучасного суспільства як перетворювальна діяльність людини. Складовою виробництва є технологія – своєрідний інструментарій для успішного функціонування людини в сучасному інформаційному суспільстві. Основною структурною одиницею технологічної освіти є творча проектна діяльність учнів, у процесі якої не лише відбувається засвоєння знань, умінь і навичок, а насамперед формуються учнівський досвід використання знань з основ наук, застосування знань, умінь, навичок, формуються особистісні якості учнів, їхнє ставлення до певної галузі людської діяльності. Отже, найбільш ефективнішою особливістю проектної технології є її здатність інтегрувати (у змісті творчих проектів) знання з різних предметів(трудове навчання, креслення, технології, інформатики) на основі особистого практичного досвіду учнів, що у свою чергу є передумовою формування в них відповідних технологічних компетентностей.

В основі проектної діяльності школярів знаходиться суб’єкт-суб’єктна модель взаємодії учителя й учнів, що визначає учня як рівноправного учасника навчального процесу й зумовлює діяльнісний підхід до навчання. За таких умов педагог мусить враховувати не лише свою діяльність, а й активну та інтерактивну діяльність учнів, виходити з того, що саме учень визначає завдання власного процесу пізнання, усвідомлює, що йому потрібно для досягнення навчальної мети, рефлексує з приводу отриманих результатів. Це положення, впливає не лише на зміст принципів навчання, але й на дидактичні основи уроків трудового навчання, креслення та уроків з предмету «Технології». Постійний пошук найефективніших моделей навчання – потреба часу, намагаюсь крокувати з часом.

Немає коментарів:

Дописати коментар