Опис перспективного педагогічного досвіду

Опис перспективного педагогічного досвіду

Тема досвіду: Інтегрований підхід до розвитку технологічної компетентності учнів в процесі проектно – модульної технології в умовах використання ІКТ.

Актуалізація досвіду

Технологічний етап науково-технічного прогресу визначає пріоритети способу виробництва над результатами діяльності з урахуванням її соціальних, економічних, екологічних, психологічних та інших чинників і наслідків. Запровадження у виробництво нової техніки й технологій, становлення й розвиток ринкових відносин та нових форм господарювання, зростання обсягу знань про перетворення матеріалів, енергії й інформації в інтересах людини, про загальні принципи цих перетворень вимагають підвищення рівня технологічної культури підростаючого покоління. Шлях до високої технологічної культури лежить через ефективну технологічну освіту. Технологічна освіта підростаючого покоління на порозі третього тисячоліття стала необхідною складовою загальної середньої освіти, важливою умовою цілісного й гармонійного розвитку особистості школяра. Важливість її здійснення у школі відзначалася і в резолюції “Освіта для інноваційних суспільств у XXI столітті”.

Розвиток технологічної компетентності підростаючого покоління суспільства в умовах реформувань економіки є досить актуальною проблемою сучасного освітнього простору. Набуття цієї якості неможливе без розвитку просторової уяви, технічного мислення, графічної культури – основи технологічної компетентності. В умовах реформування економічних відносин у всіх сферах економіки України технологічна компетентність майбутньої молоді є вирішальним чинником успіху, ефективності модернізаційних процесів в економіці країни. У період інноваційних зрушень в галузі освіти актуальною стала проблема технологізації навчально-виховного процесу. Тому на сучасному етапі розвитку педагогічної науки та шкільної практики особливого звучання набувають проблеми:

• теоретичного обґрунтування сутності технологічної компетентності;
• визначення структури технологічної компетентності;
• модернізації методичних підходів щодо її формування і розвитку.

Національна доктрина розвитку освіти в Україні передбачає створення умов для особистісного розвитку, формування життєвих, професійних компетентностей та творчої самореалізації особистості. Це сприятиме формуванню інтелектуального потенціалу нації, всебічному розвитку особистості як найвищої цінності суспільства. Враховуючи зміст Державного стандарту базової і повної середньої освіти ( 2011р.), автор досвіду метою технологічної освіти вважає:

• формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства;
• розвиток проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві;
• оскільки освітня галузь «Технології» складається з інформаційно-комунікаційного та технологічного компонентів, а сам зміст інформаційно-комунікаційної і проектно-технологічної компетентності учнів є інтегративним, логічним є пошук інтегративної моделі реалізації завдань Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Для реалізації концептуальних завдань технологічної освіти учнівської молоді вчителем обрано актуальну науково-методичну проблему «Інтегрований підхід до розвитку технологічної компетентності учнів в процесі проектно – модульної технології в умовах використання ІКТ», яка зумовлена тими докорінними змінами, що сталися в системі загальної освіти, де взято курс на гуманізацію і демократизацію, на формування особистості як найвищої цінності суспільства та її соціалізацію.

Виходячи з важливих нормативних тенденцій освітнього простору, автор презентував ідею побудови такої інтегрованої моделі технологічної освіти, де завдання формування технологічної компетентності будуть реалізовуватись комплексно на уроках трудового навчання, креслення та технологій, які завжди були зорієнтовані на практичну підготовку учнів, застосування знань на практиці, на розв’язання практичних завдань, наближених до реального життя. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності.

Оскільки застосування окремих педагогічних підходів не вирішує сучасні педагогічні завдання, інтегрований підхід буде ґрунтуватися на засадах діяльнісного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного підходів. Це сприятиме реалізації завдань щодо формування технологічної компетентності особистості, здатної до творчої інноваційної, самостійної діяльності в нових обставинах. Інтеграція, вважає автор, може вирішити існуючі суперечності освіти:

• протиріччя між безмежністю знань і обмеженими людськими ресурсами;
• домінуванням традиційно-репродуктивного типу навчання над особистісно – компетентнісним;
• недооцінки значущості проектної та практичної діяльності для формування професійних якостей, професійної орієнтації;
• між змістом і дидактичними завданнями, передбаченими програмою;
• між прикладним характером технічних дисциплін та індивідуальним розвитком особистості, розкриттям її творчого потенціалу.

Вибір проектно-модульної технології як базової пояснюється наступними чинниками:

• зміст нових програм «Трудове навчання», «Технології» передбачають модульну структуру;
• базовий модуль передбачає засвоєння ІТЗ (інформаційно-технологічні знання), при застосуванні проектної технології формуються ІТУ (інформаційно-технологічні уміння), як інструмент для розв’язання виробничих і життєвих про­блем;
• проектно-технологічна та інформаційна діяльність планується на рівні предметно – практичної діяльності;
• структура базового модуля дозволяє залучати учнів до ви­користання проектної технології в різних галузях виробництва та сферах життєдіяльності, у будь-якому виді технологічної діяльності, бізнесу й обслуговування. Тому технологічну освіту учнів педагог зорієнтовує на вивчення нових виробничих процесів, осучаснення виробничих стосунків, до яких включаються інформаційно-комунікаційні та інші сучасні засоби виробництва.

Поява ІКТ, автоматизованого конструювання, графічних редакторів, використання тривимірної графіки ще більше приваблюють вчителя до педагогічного пошуку найбільш ефективних форм навчальної комунікації, раціональної, продуктивної моделі організації технологічної освіти в умовах ІКТ. Це обумовлюється:

• задекларованою державою пріоритетністю розвитку ІТ- компетентності;
• потребою у безперервності розвитку ІКТ-компетентності, яке пов’язано зі стрімким розвитком інформаційних технологій;
•  інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) мають подвійне входження в навчальний процес: виступають і як об'єкт вивчення, і як засіб навчання.

Важливими умовами реалізації науково-методичної проблеми є:

• усвідомлення мети і завдань нових програм, нормативних документів;
• структурування змісту програм відповідно до тих компетенцій, тобто знань, способів діяльності, які є особистісно значущими для дитини;
• конструювання ситуацій вибору, наближення різних варіантів побудови навчально-виховного процесу до конкретної дитини значною мірою визначає професійну культуру вчителя, характер його щоденної діяльності;
• усвідомлення взаємообумовленості процесів проектно-технологічної діяльності та модифікація інформаційно-комунікаційних, модульних, інтерактивних методик;
• розроблення комплексу науково-методичного забезпечення розв’язання означеної проблеми на основі ІКТ.

Теоретичне значення педагогічного досвіду полягає в тому, що удосконалені теоретичні аспекти обґрунтування технологічної компетентності, визначені її структурні компоненти та взаємозв’язок між ними (додаток 1); обґрунтовані теоретичні та методичні положення щодо інтегрованого підходу до формування технологічної компетентності: етапи формування технологічної компетентності ( додаток2), технологічно - педагогічна модель використання ІКТ для розвитку технологічної компетентності на уроках креслення, трудового навчання, технологій ( додаток 3); висновки створюють основу для подальшого дослідження проблеми розвитку технологічної компетентності в умовах багатоаспектних можливостей використання ІКТ, для подальшого пошуку шляхів удосконалення змісту технологічної освіти.

Практична значимість визначається можливостями використання в практичній діяльності розробленого методичного комплексу завдань для підвищення якості навчально-виховного процесу, ефективності процесу формування технологічної компетентності:

• практичних завдань для розвитку і формування проектно-технологічної компетентності в «КОМПАС 3D»;
• творчі завдання по моделюванню технічної пробки для розвитку технічного мислення, просторової уяви;
• конструктивні завдання на вписання проволочної моделі в куб для розвитку просторової уяви, технічного мислення, творчих здібностей;
• кросворди, тести, схеми для перевірки та узагальнення теоретичних знань.

Теоретична база досвіду

Концептуальні ідеї А.Макаренка, С. Шацького, В. Сухомлинського про роль праці в розвитку особистості є визначальними для підготовки вихованців до життя та самореалізації у сучасних умовах економічних реформувань. Засади компетентнісного підходу, інтерактивних технологій сучасних учених: Б. Гершунського, C. Гончаренко, О. Овчарук, Н. Остапчук, О. Пометун, О. Савченко, Л. Пироженко, Т. Титаренка та ін. використані автором для усвідомлення сутності й змісту компетентністного підходу, розроблення шляхів і засобів формування і розвитку технологічної компетентності учнів. Основи особистісно-орієнтованого навчання І.Якиманської, С.Подмазіна та ін. стали базою для моделювання механізмів реалізації функцій сучасного уроку. Актуальними є підходи до організації технологічної освіти Д. Тхоржевського, В.Мадзігона, обґрунтування основних принципів навчання і, зокрема, принципів трудового навчання в умовах інноваційних реформувань, якими автор керується в організації навчально-виховної діяльності. Результати наукових педагогічних досліджень щодо проблем використання проектної діяльності учнів на уроках технічних дисциплін, теоретично обґрунтовані О. М. Коберник, В.К. Сидоренко, С.М. Ящук та ін., використано для моделювання етапів формування технологічної компетентності. Теоретичні засади використання ІКТ на уроках трудового навчання, технологій, креслення Р.Лещука, Н.Боринець взяті за основу для розроблення науково-методичного та дидактичного забезпечення навчально-виховного процесу та пошуку шляхів підвищення його ефективності. Інноваційні тенденції впровадження комп’ютерної графіки А.Тайширова, О.Коберника, Ю.Бурдо, наукові розвідки з проблем об’ємного моделювання О.Ожога, Е.Кравцова стали підґрунтям для впровадження системи тривимірного моделювання в системі 3D та визначили напрями дидактичних підходів до вирішення проблеми технологічної освіти.

Питаннями розвитку творчих здібностей, розвитку просторового мислення, уяви на уроках креслення, трудового навчання займались: М.Н. Макарова, Н.С. Жданова, П.І. Бєлан, Д.А. Тхоржевський, A.B. Крицький, Е.А. Василенко, Є.Т. Жукова, які прийшли до висновку, що просторова уява найбільш ефективно розвивається в процесі навчання на графічній основі. Ці аспекти враховані при розробці змісту завдань різного характеру та рівнів складності.

За характером новизни досвід раціоналізаторський. В основі досвіду лежить ідея інтегрованого підходу, який є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання, зобов’язує до модифікації та використання різноманітних форм викладання, використання інноваційних технологій, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу і є школою співпраці та взаємодії. Білан С.І. доцільно, раціонально інтегрує споріднений зміст трудового навчання, креслення та технологій навколо однієї теми, усуває дублювання, реконструює, ущільнює фрагменти знань таким чином, що засвоєння матеріалу вимагає менше часу, проте сприяє засвоєнню еквівалентних загально навчальних та технологічних знань, умінь. Інтегрований підхід сприяє формуванню цілісної системи знань, ключових та предметних компетенцій, потенційних можливостей особистості. Через інтеграцію вчителю вдається здійснювати діяльнісний, особистісно зорієнтований, компетентнісний підходи до навчання. У пошуку ефективних педагогічних технологій з метою уникнення інформаційно-відтворювального характеру навчання, вирішення завдань якісного підвищення успішності вчитель у своїй роботі використовує проектно-модульну технологію. Автор вважає, що проектно-модульна технологія сконцентровує у собі найкращі риси розвивальних методик, відповідає меті, цілям навчальних програм, базується на принципах активізації особистості і колективу. Поява комп’ютерної системи прикладних програм КОМПАС-ГРАФІК не лише прискорює процес формування технологічного мислення, просторової уяви, але дає можливість виконувати зображення швидше, точніше та управляти цим процесом самостійно. Застосування в навчальному процесі інтегрованих технологій: інтерактивних, проектно-модульної, інформацйно- комп’ютерних, мультимедійних технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє формуванню технологічної компетентності, створенню атмосфери співробітництва, взаємонавчанню.

Мета досвіду: створення комплексної моделі інтегрованого підходу до реалізації завдань технологічної освіти в процесі проектно - модульної технології, функціонування особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічних цілей та використання функціональних можливостей ІКТ, зорієнтованої на ґрунтовне осмислення учнями закономірностей проектної техніко-технологічної діяльності, реалізації творчого потенціалу та набуття технологічної компетентності.

Для реалізації визначеної мети Білан С.І. визначив наступні завдання:

• обґрунтувати теоретико-методологічні засади, структуру, особливості технологічної компетентності та дидактично-методичні підходи до формування і розвитку технологічної компетентності;
• структурувати змістове наповнення технологічної освіти в основній і старшій школі на основі змістових ліній при підтримці ІКТ: 1) проектування; 2) технології і техніка; 3) технічна та художня творчість; 4) професійна орієнтація;
• створення цілісної дидактичної системи, що заснована на використанні інноваційних, комп’ютерних технологій і засобів Інтернету.

Провідна педагогічна ідея досвіду.

Концептуальна модель психолого-педагогічного супроводу інтегрованого підходу до впровадження проектно-модульної системи навчання на уроках трудового навчання, технологій, креслення як засіб оптимізації технологічної компетентності дозволяє поєднати зміст розвитку, виховання, навчання з реальним життям, уможливлює використання умінь, навичок, знань для вирішення практичних завдань, формування життєвих компетентностей, технологічної компетентості і професійного самовизначення.

В умовах інформаційного суспільства найбільш ефективним засобом оптимізації процесу формування технологічної компетентності є впровадження ІКТ, комп’ютерної технології «КОМПАС ЗD » та сучасних програмних засобів. Ефективність практичної діяльності, вважає Білан С.І. значно зростає під час використання комп’ютерної техніки, це пов’язано з тим, що вона активізує розумову діяльність учнів, яка, у свою чергу, активізує їх практичну активність.

Застосування в педагогічній практиці випробуваної моделі оптимізації формування технологічної компетентності забезпечує наступні позитивні зміни:

• по-перше, реалізується цілісний комплекс взаємозалежних між собою дидактичних умов, що забезпечують формування навчальної діяльності школярів у її цілісності і єдності компонентів;
• по-друге, забезпечується реалізація функцій уроку, сполучення формальної сторони навчання і його динаміки розгортання в часі;
• по-третє, використання особистісно-орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного підходів дозволяє підвищити якість, інтенсивність і ефективність уроку, демократизувати процес спілкування між учителем і учнями, що у значній мірі впливає на якість і результативність навчально-виховного процесу;
• по-четверте, розвиток загальної і технологічної компетентності, підготовка учнів до практичної діяльності сприяє формуванню всебічно розвиненої творчої особистості, її соціалізації у сучасному соціумі.

Ефективне керівництво процесом навчання створює оптимальні умови для очікуваних результатів :

• наявність у більшості старшокласників стійкого інтересу до певних видів діяльності, прагнення до свідомого вибору майбутньої професії;
• формування технологічно грамотної особистості, підготовленої до життя, до активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, до вибору оптимістичних стратегій майбутнього;
• активізація навчальних можливостей учнів, здатності до самоосвіти, самоорганізації; усвідомлення власних ціннісних орієнтацій;
• набуття досвіду впровадження технологічної діяльності і ціннісних ставлень до трудових традицій;
• реалізації інтелектуальних здібностей, інтересів, творчого потенціалу учнів, моральних і комунікативних якостей та удосконалення умов соціалізації;
• інтерес до надбань української культури через практичне вивчення традиційних ремесел та різних видів декоративно-ужиткового мистецтва; підвищення національної свідомості;
• сформованість технологічної компетентності, результативність навчально-виховної, інтелектуальної діяльності.

Сутність (технологія) досвіду.

Основою реалізації педагогічної ідеї педагога є загальні педагогічні закономірності, саме вони зумовлюють результативність педагогічної діяльності, зазначимо основні: закономірність зумовленості педагогічного процесу потребами суспільства й особистості; закономірність управління педагогічним процесом, органічна, єдність навчання, виховання, розвитку; змістова, організаційна та операційно-технологічна цілісність, закономірний зв'язок завдань, змісту, форм і методів у педагогічному процесі; залежність досягнутого рівня розвитку особистості від навчально-розвивального середовища, включення у практичну діяльність; єдність внутрішніх, зовнішніх мотивів, педагогічних стимулів; закономірність інтегрального (нерозривно зв'язаного, суцільного, єдиного) результату педагогічного процесу; кінцевий результат педагогічного процесу є наслідком взаємозв'язків результатів усіх етапів процесу та ін.

Від ефективності уроків залежить ефективність навчального процесу. Спостерігаться, що Білан С.І. дотримується специфічних особливостей уроків трудового навчання, креслення, технологій. Уроки мають ті структурні компоненти, які характеризують процес навчання в цілому, зокрема: цільовий, стимуляційно-мотиваційний, змістовний, операційно-діяльнісний, контрольно-регульований та оцінно-результативний. Відвідування уроків, їх аналіз та результативність дає підстави стверджувати, що педагог:

• чітко визначає освітні завдання кожного уроку, що сприяє реалізації програмових вимог;
• творчо підходить до побудови структури уроку;
• раціонально визначає зміст уроку з урахуванням соціальних і особистісних потреб;
• ефективно інтегрує різноманітні форми і методи навчання;
• поєднує різні форми колективної діяльності з самостійною діяльністю учнів, організовує самостійну, індивідуальну діяльність учнів, забезпечуючи особистісний розвиток, здібності, таланти, інтереси дітей;
• забезпечує оперативний зворотний зв’язок, дієвий контроль і управління.

Для забезпечення ефективності реалізації науково-методичної проблеми Білан С.І. крім загально дидактичних принципів (науковості, наочності, зв’язку навчання з практикою, послідовності і наступності, врахування вікових особливостей, міцності, активності) керується таким важливим принципам, як природовідповідності, культуровідповідності, творчості, варіативності, системності, інтегративності, диференціації, ергономічності, педагогічного проектування. Принцип природовідповідності, творчості вимагає максимального врахування індивідуальних здібностей, інтересів, це яскраво проглядається на уроках. Так, наприклад, на уроці трудового навчання 5 клас (Тема: Процес розмічання деталей на заготовці. Процес пиляння фанери та ДВП. Додаток 4) у ході виконання практичної роботи – виготовлення кухонної дощечки, учні самостійно обирають різні форми - конструкції виробу, вчитель підтримує процес творчого мислення демонстрацією графічної наочності, повторенням окремих слайдів для кращого розуміння проблеми. Зміст авторської презентації сприяє реалізації функцій уроку і сприяє:

• більш ефективно будувати навчальний процес, оперативно керувати практично-індивідуальною діяльністю учнів та активізувати їх пізнавальну діяльність;
• ефективному засвоєнню теоретичних знань, забезпечує засвоєння знань, закріплення умінь і навичок, урізноманітненню форм представлення інформації;
• розвитку технічного мислення, просторової уяви, уміння відтворювати образи предметів, аналізувати їх форму і конструкцію;
• міжпредметні зв’язки трудового навчання і креслення сприяють усвідомленню ролі креслення і технічного мислення у сучасному виробництві;-
• комплексній подачі виховних ідей, актуалізації загальнолюдських цінностей, українських традицій, сучасних очікувань.

Велику увагу вчитель приділяє виявленню творчих здібностей, починаючи з 5 класу на уроках образотворчого мистецтва, трудового навчання, у наступних класах на уроках креслення. Відпрацьована система роботи з цієї проблеми, яка забезпечує поетапне формування і розвиток просторової уяви, просторового мислення та кінцевого результату ̶ технологічної компетентності:

І етап ̶ репродуктивний рівень, завдання різного рівня на обізнаність, розуміння, знаходження схожості. Наприклад, картка:

Завдання 1. Який предмет зображено? Продемонструвати його розташування.

Завдання 2. Назвати геометричні фігури. Виявити різницю в них. Чи є одинакові? Який предмет тут зображений? Якої він геометричної форми?

1. Зобразити відрізки залізної колії, витримавши паралельність полотна і шпал.

За допомогою нестандартних завдань вчитель визначає здібності дитини контролювати і регулювати рухи, роботу очей, рук. Наприклад, картка:



2. Як зобразити автомобіль, який стоїть від вас за 100 і за 200 мм?

ІІ етап – творчо продуктивний, завдання з елементами творчої діяльності: закінчити розпочатий малюнок, використавши лінії, кружечки; реконструкція фігури неправильної форми, котру вона повинна використати як відправну точку для побудови свого довільного зображення; виконання ескізів предмета, загальний вигляд якого, вони можуть легко уявити; виготовлення простих і більш складних виробів за кресленням;

ІІІ етап ̶ частково-пошуковий, поєднуються пояснювально-ілюстративні прийоми і проблемні, які базуються на протиріччі. Завдання ці різного характеру:

• передбачають роботу з різними моделями геометричних форм: зображення граней при повертанні моделі:

• наступні завдання: складання ескізів деталей за натурою, моделі прямокутної форми виконуються у 7, 8 класах, складніші (призма трикутна і шестикутна, циліндр тощо) у наступних класах.

IV етап ̶ проектувально-дослідницький, проектується конкретний виріб з дотриманням конструкторських вимог та індивідуальними рішеннями, які обґрунтовуються.

Поетапність формування технологічної компетентності забезпечує:

• формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, творчої ініціативи й активності;
• стимулювання нових якісних змін у інтелектуальному, емоційному, соціальному розвиткові учнів;
• розвиток практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності, формування уміння вчитися, потреби постійного поповнення своїх знань.

Використання на таких уроках ІКТ дає можливість прискорити ці процеси, організувати їх зміст більш цікаво та ефективно. Наприклад, на уроці трудового навчання у 5 класі «Тема: Поняття про модель і моделювання», вчитель використовує можливості Інтернету, показує цілісний технологічний процес, підтримує самостійний пошук дітьми цікавої інформації для організації учнівського аукціону ідей, творчих пропозицій щодо технологічного процесу виготовлення ящичка для крейди. Засвоєння нового матеріалу передбачає органічний зв’язок з історією народу, його культурними і побутовими традиціями, з народним мистецтвом, ремеслами і промислами, що відповідає принципу культуровідповідності. Етапи уроку підтримуються комп’ютерною презентацією. Методи, які використовує вчитель, модифікуються в мовах використання ІКТ, їх функції стають більш змістовнішими:

• розповідь, бесіда учителя унаочнюється фрагментами відео, малюнками, картинами на слайда;
• спостереження предметів і технологічних явищ, аналіз геометричних форм на основі фрагментів відео, демонстрації технології КОМПАС 3D;
• моделювання на основі ІКТ прискорює процес формування технологічної компетентності, зміст методу набуває нового значення, забезпечує реалізацію триєдиної мети уроку
• проходить інтенсифікація процесу організації практичної і самостійної робіт;
• повторне використання електронних продуктів забезпечує актуалізацію, мотивацію навчальної діяльності та використання на етапах закріплення та контролю, проведення яких пришвидшується;
• проблемні завдання і прийоми ілюструються, мобілізуючи розумові операції.

Особливе значення для розвитку технологічної компетентності мають уроки креслення. Сьогодні креслення - це не лише засіб спілкування інженерів, конструкторів та робітників, - це фундамент графічної культури людини, яка живе в сучасному техногенному світі.

Білан С.І. чітко усвідомлює завдання і специфіку уроків креслення, професійно підходить до реалізації програмових вимог, використовуючи ІКТ. Наприклад, на уроці креслення у 9 класі (Тема: Поняття про розрізи. Правила виконання простих розрізів»

Додаток 5) вчитель вірно визначає мету уроку та структуру року. Підготовлена автором презентація сприяє ефективнішому сприйняттю теоретичного матеріалу, наочному спогляданню процесу утворення розрізу та формуванню практичних умінь. Процес закріплення ІТЗ організовується у різних формах: кросворди (кросворд до теми з Додатку 8), тести.

Вчителем розроблені кросворди до модулів уроків трудового навчання 5-9 класи ( Додаток 8) та тести до модулів 5-9 класи ( Додаток 9) на основі ІКТ. Завдання можуть використовуватись для актуалізації, для закріплення та перевірки знань, умінь, навичок. Зміст завдань для перевірки і закріплення знань і умінь сприяють реалізації програмових вимог і передбачають:

1. формування в учнів системи знань та вмінь, не­обхідних для виконання графічних документів та формування графічної культури;
2. зміст завдань диференціюється, але всі передбачають розвиток в учнів просторового мислення, просторової уяви, технологічної компетентності та поетапне їх формування;
3. практичні роботи сприяють процесу засвоєння знань, умінь учнями, виконанню функцій, пов'язаних із читанням графічних матеріалів.
4. забезпечення умов для вивчення учнями основ сучас­ного виробництва;
5. сприяння тому, щоб учні оволоділи необхідними навичками, необхідними для повсякденного життя і трудової діяльності;
6. формування здатності до самостійної роботи з навчаль­ним матеріалом;
7. формування в учнів якостей, необхідних для технічної творчості та участі в раціоналізаторській діяльності ( Додаток 11 Збірник практичних завдань).

Особлива роль на уроці відведена процесу читання креслнеь, при вивченні складних форм автор досвіду надає перевагу вивченню геометричних тіл із зрізами (рис. 4). Перед читанням креслень проводяться підготовчі вправи: 1) склеювання моделей з розгорток їх поверхонь; 2) складання ескізів і креслень за моделями; 3) виконання креслення за кабінетною проекцією; 4) креслення ліній, яких не вистачає на рисунках; 5) моделювання за кресленнями та ін.

Для того, щоб свідомо побудувати будь яке проекційне зображення - предмета, його спочатку треба прочитати, а потім вже креслити. Читання креслення пов'язане із інтенсивними розумовими діями і просторовою уявою, напрямленою на створення відповідних просторових уявлень. Для розвитку уміння читати креслення вчитель готує практичні завдання різного змісту та рівня складності. Наприклад:

• порівняти наочні зображення предметів з їх аксонометричними зображеннями;
• аналіз групи геометричних тіл; аналіз зображень на кресленнях, щоб виділити кількість зображень (виглядів, розрізів, перерізів);
• експериментуються завдання на визначення форми поверхонь, які обмежують зображуваний предмет, і глибинних співвідношень його частин на основі читання креслення в цілому;
• доповнення креслення в трьох виглядах лініями, яких не вистачає, з опорою на наочне зображення предмета;
• виконання креслення після перетворення в думці форм предмета;
• побудова проекційних зображень предмета за його словесним описом.

Виконанню цих завдань передує з'ясування рівня розвитку просторової уяви кожного учня та визначення такого характеру вправ для учнів, які забезпечували б набуття ними відповідних умінь і навичок. Так завдання 1, 2 виконують учні з низьким рівнем просторової уяви, завдання 3,4 - середнім рівнем просторової уяви, завдання 5, 6 - здібні і обдаровані діти. вчителем та за ініціативою учнів, що формує їх творчу уяву. Такі завдання виконує один - два учні. Саме для них процес створення образу на основі проекційного креслення потребує використання творчої уяви.

Практичні роботи займають одне із ключових етапів уроку. Більшість практичних робіт передбачають: читання креслень, вико­нання графічних вправ у робочих зошитах, виконання крес­лень та ескізів на аркушах креслярського паперу. Вчителем розроблені практичні роботи, які ввійшли до Збірника практичних завдань ( додаток 11). У процесі добору завдань він віддає перевагу завданням, які активізують навчально-пізнаваль­ну діяльність учнів, роботі з довідковим матеріалом, за­вданням творчого характеру, індивіду­альним завданням для різного рівня навчальних можливостей, найбільш ефективними визнає завдання:

• задачі на моделювання з дроту найбільше сприяють розвитку просторового мислення, просторової уяви;
• задачі на проектування пробки з різними типами складності;
• завдання для практичних робіт по моделюванню у «Компас 3D».

Процес розвитку, формування технологічної компетентності продовжується у позакласній діяльності. Найбільш популярними є олімпіади, турніри, позакласні заняття, на яких поглиблюються знання, удосконалються уміння та організовується підготовка до інтелектуальних змагань, творчих виставок. Наприклад, на позакласному занятті (Тема: Декоративно-прикладне мистецтво. Додаток 7 ) на основі підготовленої презентації вчитель мотивував необхідність засвоєння умінь і навичок художньої обробки деревини та металу, що позитивно вплинуло на результативність їх діяльності та найповніше розкриття природних здібностей. Організація виставки, показ відео кліпу, сприяє вибору діяльності, виду мистецтва, теми проекту, який відбувається на основі принципу диференціації і передбачає врахування гендерних ознак учнів, потреб, уподобань, здібностей, професійних інтересів, що проявляються у різних видах предметно-перетворювальної діяльності.

Проектно-модульна технологія передбачає реалізацію принципу варіативності, освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності, матеріально-технічного забезпечення, національно трудових традицій, характерних для даного регіону. Наприклад, трудове навчання 5 кл. – трудове навчання: технологія оздоблення виробів художнім випалюванням, технологія виготовлення дерев’яної іграшки; 8 кл. – трудове навчання: технологія оздоблення виробів із деревини різьбленням; 10 кл. – технології: основи об’ємного комп’ютерного моделювання в системі « КОМПАС 3D», 11 кл. – технологія токарної обробки деревини. Інтегративність як принцип розглядається автором з позицій об’єднання змісту різних дисциплін, галузей наук у процесі проектно-технологічної діяльності, що забезпечує цілісність знань учнів про виробничі технології. У кожному блоці програми при вивчені розділу технології виготовлення виробу передбачається засвоєння основних інформаційно – технологічних знань (ІНЗ), інформаційно-технологічних умінь (ІТУ) з трудового навчання, основ оволодіння елементами графічної грамоти з креслення, які необхідні для виготовлення виробу, виконання проекту та формування інформаційно- комп’ютерних компетенцій. Для реалізації завдань технологічної освіти Білан С.І. керується принципом системності, який передбачає існування освітнього середовища, в якому цілеспрямовано й послідовно, у певному взаємозв’язку організовується технологічна освіта учнів на різних етапах уроку на основі освітніх підходів (Додаток 3). При цьому структурування змістового наповнення технологічної освіти на уроках відбувається на основі змістових ліній при підтримці ІКТ: 1) людина в технічному середовищі; 2) технологічна діяльність людини; 3) соціально-професійне орієнтування людини на ринку праці; 4) графічна культура людини; 5) людина й інформаційна діяльність; 6) проектна діяльність людини у сфері матеріальної культури.

Для підвищення ефективності реалізації науково-методичної проблеми, під час створення проектів використовуються різні технології, серед яких чільне місце посідають ІК технології, які використовуються учнями та вчителем для створення мультимедійних продуктів найбільш поширеними програмами. Процес їх виконання і використання є багатоаспектним і є важливим чинником реалізації провідної ідеї науково-методичної проблеми (Додаток 3).

Впровадження модульно – проектної технології навчання під час реалізації завдань варіативного модуля « Основи об’ємного моделювання» передбачає:

•   високу комунікативність, активне залучення учнів до технологічної діяльності, концентрацію навколо особистісно значущого професійного інтересу;
•   гуманізацію і демократизацію методів трудового навчання та взаємовідносин суб’єктів навчально-трудового процесу;
•   вибір форм і методів діяльності, творче застосування набутих знань, покладання відповідальності за прогрес навчання на учня; роль учителя- консультативна;
•   можливість опановувати ІТЗ й ІТУ безпосередньо в процесі самої діяльності, контролюючи її результативність самостійно;
•   презентацію проекту, визначеного заздалегідь кінцевого продукту.

Перевіреним способом досягнення мети, вирішення конкретних завдань є раціональна комбінація сукупності ефективних методів і прийомів. В арсеналі автора досвіду словесні методи - розповідь, евристична, вступна, поточна, підсумкова бесіди, робота з підручником, довідником, книгою; наочні методи - спостереження натуральних об'єктів, явищ, процесів, їх зображень (таблиць, ілюстрацій, моделей, кінофільмів, відеофільмів); практичні методи - вправи, розв'язання задач, виконання трудових завдань, практичні роботи, творчі проекти, більшість з них підтримуються ІКТ. Процес узагальнення і систематизації знань відбувається на основі колективного складання схем з проблем уроку (Додаток 10). На уроках завжди організовуються практична робота, самостійні роботи, консультації, випереджальні, індивідуальні завдання з метою розвитку мислення, запобігання помилок та ліквідації прогалин у знаннях. Так, наприклад, на уроці технології 10 кл. (Тема: Проектування та об’ємне моделювання виробу в «Компас 3D» Додаток 6) практична робота учнями виконується на комп’ютері диференційовано (проектування об’ємної моделі), актуалізація опорних знань відбувається у ході виконання тестів, мотивація навчальної діяльності здійснюється методом показу авторського відеокліпу «Інженер – конструктор – професія майбутнього», презентація по темі уроку містила зміст поточного інструктажу, зміст індивідуальних, завдань для роботи в парах, для практичної роботи, інтерактивних методів підведення підсумку уроку. Використовуються можливості ІКТ: контроль за результатами тестування, демонстрація процесу моделювання на уроці кожного учня, його результативності та самої презентації проекту.

В основі педагогічних технологій переважають методи творчої діяльності: метод мозкового штурму, який включає метод прямої символіки, метод аналогії, інверсії. Активно використовуються: метод контрольних запитань, метод морфологічного аналізу, метод фантазування, метод зразків, метод фокальних об’єктів, метод створення ідеальних зразків, проблемний метод та ін. Використання ІКТ дає можливість модифікувати методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів. Вчителем розроблені програми факультативів з креслення, які сприяють розвитку технологічної компетентності, забезпечують підготовку учнів до інтелектуальних змагань. Знання педагогом особливостей використання різноманітних організаційних форм навчання дає змогу йому ефективніше застосовувати різні методи і засоби навчання, організовувати фронтальну, групову, індивідуальну роботу учнів під час навчальних занять, результативну самостійну та практичну навчально-пізнавальну діяльність. Ефективність взаємодії структурних елементів моделі залежить від гармонійного поєднання трьох структурних складових навчального середовища: матеріально-просторової, соціально-особистісної та інформаційно-технологічної.

Результативність досвіду полягає в наступному:

• досліджено структуру технологічної компетентності, роль інтегративного підходу, модульно – проектної, інформаційно-комп’ютерної технологій у поетапному розвитку структурних елементів технологічної компетентності;
• сформовано інформаційно-педагогічну модель розвитку технологічної компетентності учня, яка забезпечує цілісне сприйняття і засвоєння програмового матеріалу та формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя в умовах сучасного високо технологічного інформаційного суспільства;
• підготовлено навчально-методичний комплекс для організації практичних робіт, який передбачає діяльнісний підхід і спрямований на розвиток технологічних умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища;
•   забезпечено реалізацію особистісно зорієнтованого підходу, суб’єкт-субєктних відносин в системі учитель-учень, спрямованих на всесторонній розвиток особистості педагога та його учнів;
•   розроблено систему практичних вправ, завдань для розвитку просторової уяви, мислення, формування технологічної компетентності, завдань для об’ємного моделювання у КОМПАС ЗD;
• завдяки ІКТ модифіковано методи і прийоми активізації навчальних можливостей учнів, інтелектуальних здібностей, творчого потенціалу, здатності до самоосвіти, самоорганізації, професійного самовизначення, які забезпечують спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова і технологічна компетентності, розвиток яких взаємозумовлений;
• удосконалився рівень ІК культури учасників навчально-виховного процесу, що сприяло підвищенню ефективності використання ІКТ як засобу навчання;
• підвищився рівень ІТЗ, ІТУ, навчальних досягнень учнів; впродовж кількох років учні є призерами районних і обласних олімпіад і турнірів.

Додатки

Додаток 1. Структура технологічної компетентності.

Додаток 2. Етапи формування технологічної компетентності.

Додаток 3. Інформаційно - педагогічна модель використання ІКТ для розвитку технологічної компетентності на уроках креслення, трудового навчання, технологій.

Додаток 4. Методична розробка уроку. Трудовенавчання 5 кл. Тема: Процес розмічання та пиляння фанери, ДВП. Презентація «Процес розмічання та пиляння фанери».

Додаток 5.Методична розробка уроку. Креслення 9 кл. Тема: Поняття про розрізи. Правила виконання простих розрізів. Презентація « Прості розрізи». Кросворд.

Додаток 6. Методична розробка уроку. Технології 10 кл. Тема: Робота над створенням цілісної об’ємної моделів декількох варіантах з раніше створених моделей деталей. Відеокліп «Конструктор – професія майбутнього», тести, презентація « Робота над створенням цілісної об’ємної моделі в декількох варіантах з раніше створених моделей деталей».

Додаток 7. Позакласний захід з трудового навчання: Декоративно-прикладне мистецтво. Відеокліп « У праці краса людини», презентація «Декоративно-прикладне мистецтво – джерело духовної культури».

Додаток 8. Кросворди до модулів. Трудове навчання 5-9 кл.

Додаток 9. Тести до модулів. Трудове навчання 5-9 кл.

Додаток 10. Тести та схеми. Технології 10-11 кл.

Додаток 11. Збірник практичних завдань для розвитку технологічної компетентності. Завдання для розвитку просторової уяви та просторового мислення. Завдання для практичних робіт по моделюванню у «КОМПАС 3D».

Додаток 12. Система роботи з обдарованими і здібними дітьми.

Рекомендована література

1. 1. Абашина Н.С. Розвиток ключових життєвих компетенцій через метод проектів: [Заг. питання] / Н. С. Абашина // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико зорієнт. зб. /Ліцей міжнар. відносин № 51 м. Києва та ін.; Наук. кер. і ред. І. Г. Єрмаков. – К., 2003. – С. 257–258.
2. 2. Бербец Т. Самостійна робота учнів під час виконання творчих проектів: [Труд. навчання] / Т. Бербец // Труд. підготов. в закл. освіти. – 2004. – № 4. – С. 13–15.
3. 3. Державний стандарт освітньої галузі “Технологія”// Трудова підготовка в закладах освіти. -2003. -№1. – С. 3-6.
4. 4. Коберник О.М. Проектування і виготовлення учнями виробів з металу / О.М. Коберник, С. Ящур // Труд. підготов. в закл. освіти. – 2002. – №3. – С. 29–32.
5. 5. Коберник О. М. Компетентнісний підхід в технологічній освіти / О. М. Кобер- ник // Зб. наук. праць ТДПУ. – Тернопіль : ТДПУ, 2007. – С. 31 – 39.
6. 6. Концепція технологічної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ipmto.udpu.org.ua/attachments/article/.../koncepcia.doc‎
7. 7. Лернер П. Проектування як основний вид пізнавальної діяльності школярів: (На прикл. освоєння ПГ „Технологія”) / П. Лернер // Завуч. – 2003. – Берез. (№ 7). – С. 6–10.
8. 8. Методика організації проектної діяльності старшокласників з технологій: метод. посіб. для вчителів, навч. прогр., варіат. Модулі / А.І.Терещук, С.М. Дятленко. – К.: Літера ЛТД, 2010. – 128 с.
9. 9. Сидоренко В. Реалії та перспективи трудового навчання школярів: [Проектно -технол. підхід до освітньої галузі «Технологія»] / В. Сидоренко // Директор шк., ліцею, гімназії. – 2004. – №1. – С. 30–36.
10. 10. Терещук А.І. Диференційоване навчання як провідний шлях модернізації сучасної освіти / А. І.Терещук // Трудова підготовка в закладах освіти. – №4. – 2010. – С. 26–29.
11. 11. Терещук А.І. Методи творчої діяльності на уроках трудового навчання/ А.І. Терещук //Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. - №1. – С.19-23.
12. 12. Тхоржевський Д.О. Проблемне навчання на уроках праці / Д.О. Тхоржевський, В.Г. Гетта. – К.: Рад. шк., 1980 – 150 с.
13. 13. Ящук С.М. Забезпечення наступності у виконанні учнями творчих проектів // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Хмельницький, 2001. - С.123-125.
14. 14. Ящук С.М. Виховання самостійності учнів у проектно-технологічній діяльності // Розвиток особистості в системах трудової та професійної підготовки молоді. Матер. наук.-практ. конф. – Кривий Ріг, 2002. - С. 127-132.